- випинати
- —————————————————————————————випина́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
випинати — а/ю, а/єш, недок., ви/пнути і рідко ви/п ясти, пну, пнеш, док., перех. 1) Напружуючи, надимаючи, виставляти що небудь наперед. || Широко розкривати, витріщати (очі). 2) перен. Робити помітним, вирізняти з поміж інших, наголошуючи на чому небудь … Український тлумачний словник
випинати — I (напружуючи, надимаючи, виставляти що н. наперед), випнути, вип ясти, п ясти, пнути, віддимати, віддувати, віддути; відстовбурчувати, відстовбурчити, витягати, витягти, витягнути (також убік, назад); копилити, закопилювати, закопилити,… … Словник синонімів української мови
випинання — я, с. Дія за знач. випинати … Український тлумачний словник
випнути — див. випинати … Український тлумачний словник
вип'ясти — див. випинати … Український тлумачний словник
виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
витягати — I в итягати аю, аєш, док., перех. Вибрати що небудь звідкись за кілька чи багато разів. II витяг ати а/ю, а/єш і витя/гувати, ую, уєш, недок., ви/тягти і ви/тягнути, гну, гнеш; мин. ч. ви/тяг, ла, ло і ви/тягнув, нула, нуло; док., перех. 1)… … Український тлумачний словник
віддимати — і віддува/ти, а/ю, а/єш, недок., відду/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Дмухаючи, усувати, переміщати що небудь. Віддувати попіл. 2) Робити опуклим, округлим; випинати (про губи, щоки й т. ін.) … Український тлумачний словник
відквашувати — ую, уєш, недок., відква/сити, а/шу, а/сиш, док., перех., розм. Випинати, звішувати (губи і т. ін.) … Український тлумачний словник
відкопилювати — юю, юєш, недок., відкопи/лити, лю, лиш, док., перех., розм. Випинати (губи) … Український тлумачний словник